Але, братаны и сестренки, сегодня я решил рассказать вам немножко о своей удачной закладке и моем приключении с моим другом, когда я, зашмалявшись, представил себя настоящим Тайсоном и случайно откусил ему ухо! Эта история, просто ракета, я вам говорю!
Все началось в тот самый мрачный депресняк, когда жизнь казалась серой и безрадостной. Пустые дни, однообразие и скучный быт заставили меня задуматься о чем-то новом, экстремальном. И тут я услышал от одного нарка, что он может достать самые крутые шишки марихуаны во всем городе. Мне сразу зашло, я решил попробовать это вещество, чтобы развеселиться и почувствовать что-то настоящее.
Так что, я сразу же связался с этим наркомом, он называл себя Мэдди. Когда мы созвонились, он сказал мне, что шишки отличные, сильные, как настоящая конопля. Я не мог устоять перед такими соблазнами и согласился на встречу в парке, чтобы забрать свою порцию счастья.
Вечером, когда солнце уже скрылось за горизонтом, я поспешил на встречу с Мэдди. Он предложил мне вместе прикурить ракету, чтобы проверить товар. Но я необычайно сильно зашмалялся и попал в настоящую другую реальность! Я стал считать себя новым Тайсоном и все вокруг меня превратилось в боксерский ринг.
Мы с Мэдди долго сражались и в итоге ни один из нас не победил. Но в какой-то момент я, будучи абсолютно уверенным в своих силах, решил, что мой друг - достойный противник и ему нужно показать свою силу. Я подошел к нему и вместо объятия попытался откусить его ухо, представляя, что я Тайсон!
И вот тут всё пошло по-настоящему кульминационно!
Мой друг, который не знал о моих галлюцинациях, был в полном шоке и не понимал, что происходит. Когда он понял, что я не на шутку воспринимаю себя за Тайсона, он как-то отшатнулся и начал просить меня прекратить.
Но, братва, у меня в тот момент не было контроля над своими действиями. Я был настолько уверен, что я - настоящий Чемпион, что продолжал атаковать. Мои укусы были такими сильными, что мой друг начал визжать от боли.
Через некоторое время я, наконец, осознал свои действия и понял, что совершил ужасную ошибку. Моего друга буквально затекло ухо, и он был в полной шоковой фигне. Я испытал страшное чувство вины и понял, что наркотик вел меня за собой, словно я был его рабом.
Господи, какой я был дурак, что согласился на такую авантюру! Они могут разрушить тебя и всё, что у тебя есть. Не стоит продавать свою жизнь ради мимолетного эйфорического состояния. И помните, что настоящая жизнь - это не фантазия, и в ней главное - быть счастливыми без помощи всякой химии!
Почем сейчас наркотики Иркутск:
| Вещество | Стоимость в сред. рублей | Клад | Найдено |
|---|---|---|---|
| Гашиш Ferrari (изолятор) 1 гр. | 2350 | Моментальный | Много |
| Псилоцибиновые грибы (Golden Teacher) 10 гр. | 9150 | На выбор | Предзаказ |
| Бошки конопля (Bruce Banner) 1 гр. | 2540 | Магнит | Заканчивается |
| МДМА (mdma кристаллы) 1 гр. | 4200 | Надежный тайник | Заканчивается |
| Шишки марихуана (Amnesia Haze) 1 гр. | 2560 | Надежный тайник | Есть |
| Гашиш Ice-O-lator (Morocco) 0,5 гр. | 1850 | Свежая загрузка | Много |
| Мефедрон (кристаллы) 1 гр. | 2500 | Доставка на район | Мало |
| Мефедрон (мука) 1 гр. | 2090 | Прикоп | Ограничено |
| Микродоты LSD-25 (Premium) 2 шт. | 2200 | Ровный шоп | Заканчивается |
| Псилоцибиновые грибы (PSILOCYBE CUBENSIS) 5 гр. | 5180 | Премиум кладмен | Мало |
| Кодеин 240 мл. | 33900 | Прикоп | Ограничено |
| Кетамин 0,5 гр. | 3200 | за городом | Доступно |
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
